світло жовто-тепле у вікні,
тіні на побіленій стіні,
я і ти на кухні без розмов
у ковші незварена любов.
із щілин сусідські таргани,
тиша, мов вібрації струни,
зупа на подертому столі
і летять у вирій журавлі.
вітер віддирає від землі
лист рудий і нас, що у теплі
стрілися, щоб помовчати знов,
щоб зварити у ковші любов.
розкидав, розвіяв по світах
з прахом слів на висохлих вустах,
з журавлями в вирій полетів,
сипле осінь листям почуттів.
попіл на подертому столі
і летять у вирій журавлі,
зникла з тарганами і любов,
обдираєм ноги наші в кров.
я і ти босоніж по землі,
десь п'ємо холодні киселі,
темно стало знову у вікні,
цокає годинник на стіні...
***
Дякую!!! 
