Поема
Святій Трійці у благоговінні
й німотствующій любові
присвячується
1
Лише тепло Вогню
в храми покличе!
Небесна теплота
грає в обличчях
і жар життя
підносять
звідусіль,
хто радість всіх,
хто світу сіль,
бо у начальства
є земна
питомо гра,
та як Вогонь ввійде до храму?
пірве усіх!
Дух кого хоче
вибира.
Нехай в Огень
всі душі вибрані летять!!
тут каяття -
й тут більше, ніж просте життя!!
Горять ліпше
підсушені всі душі!..
Огнь їсть сирі -
й не спалює, кого підсушить!
" І як, щоби Ізраїль не згорів?!" -
рішають й там,
рішають і в серцях,
вирішують й серця вгорі.
2
О, Отчий Ти Огень,
і октоїх!
А загорілося з Небес -
летять сирі
щоб загасити хто воскрес -
Твої чи не Твої?
чи надоїв я чи молока
Небес
не надоїв?
летять
щоби
Огонь сирих поїв!
Неправдомовите!!
не розрізняв -
чиїх ачи своїх -
з Небес пишу
так лізете
як ідіотствующі нічиї
щоб Бог сирих поїв,
сирого з всіх поїв!!
Неправдомовите!! -
щоб перестав!
а я поструганий
а де хто ще пристав -
що, я - поруганий?! -
силою Божою настав
й не мудрістю
коб не втеряв силу Хреста!!
щоби не даром Хрест слова
перстав!!!
Ух, німота!...
3
Тож пропалив діру!
А все отак
перемовляються вгорі
"А як би так,
щоби Ізраїль - не згорів?!"
Був попередив - Христ!!
( у "Яффі")
А що, у вретищі? і в попелі -
Отцю вняли?
Де всі ви, нетверезії, були?!
Що, ви, в дірі?
Озброєні та пянії -
ждете огню із засухи.
тверезої води - з морів?
Та на усьому Космосі
й на пропадаючих хмарках
живий огонь -
з добового хреста -
окислення білка.
А ви ступали в нім?
Ах, одиниці ще живих
апостолів -
не в грі -
не в чудаках.
Бо вже й не ходим по дрібноті,
що у кусках!!!
"Нащо мені краса така?! -
чи то не чує
та воркує
душа, яко та горличка -
що в засусі,
у літі,
у окисленні білка...
31.08.2019,
Київ
