Зібралося багато
Аркушиків малих:
До віршиків нотатки
Писала я на них.
Шкода їх викидати,
Там — часточки душі.
...А що, як закопати
У землю ті вірші?
Зв'язала. Біля грядки
Поставила сторчма:
Легенька загородка
Вологу хай трима.
Усе як слід зробила
На дачі восени.
Зимою снігом білим
Все вкрилось до весни.
Весна. І ось, на грядці
Зійшли якісь дива:
Рослинки чудернацькі...
Культурне щось, бува?
На бур'яни не схожі,
Під вітром шелестять,
Щось лагідне, хороше
Тихенько шепотять.
Знайоме, аж до болю!
Де ручка? Де блокнот?!
В душі моїй по колу
Кружляє хоровод:
Снуються чітко рими,
Шикуються в катрен,
Струмками весняними
Дзвенять слова пісень!
Враз чую:- Не дивуйся,
Це ж ми, твої слова,
нам воскресила душі
Земля, завжди жива.
Під сонечком привітним
З теплом ми проросли
І з ароматом квітів
До тебе знов прийшли.
.....................................
Тихенько шепотіли
Край грядки пелюстки,
А в серці моїм зріли
Римовані рядки
Щиро дякую, Катеринко! Написано "з натури", бо дійсно, приходять рядочки і записую на всьому, що є під рукою, навіть на магазинних чеках.
З дружньою усмішкою, ))