На ярмарок за щастям я піду,
А потім в супермаркет за везінням,
Хтось скаже, що його там не знайду,
Тож спробую купити хоч прозріння.
Любові зважте трохи, грамів сто,
І совісті, що збоку на полиці.
Не свіжа?Не купує вже ніхто?
Тоді куплю у іншій я крамниці.
По акції для мене знижка є?
О,хочу доброти собі придбати.
Від підлості є щеплення своє!
А за брехню не варто гріш давати.
А засіб є від жалості у вас?
Сироп від суму чи чаї від муки?
Давно були. Уже перерви час?
Тоді знайдіть пігулку від розлуки.
Он бачу є зі знижкою ще шанс,
Тут затишок бажаю я придбати,
Гатунку вищого, врахуйте цей нюанс,
Чи може ні з чого у вас тут вибирати?
Також краси,що викликає шок,
Й настоянки від погляду лихого,
І радості насипте у мішок ,
А визнання - хоч грамів сто,сухого.
А дружбу тут фасовану чи так
Сьогодні ви люб'язно продаєте?
Так дешево? Всього один п'ятак?!
За "так" ще й по вівторках роздаєте?!
Здоров'я хочу рідним прикупить,
Щоб потім дарувать на різні свята,
Можливість є частинами сплатить?
Що?Що?Моя затія наче дурнувата?
Є заздрість в продажу! Залежаний товар?
Продайте краще кілограм терпіння,
Довіри я купила вже у скнар,
На довго вистачить для тренінгу сумління.
Продайте всі запаси сліз з очей,
За це вам доля бонуси накине.
Для чого? Щоб на ліжку у ночей
Душа без сліз (спокійно відпочине).
Життя тоді на радість і в добро,
Коли тут біль уже не продається!
Ні, щастя не купить за серебро,
Й від золота душа не розсміється.
Але якщо ми зможемо біду,
Нехай чужу, своїм теплом спалити,
А прах байдужості розтерти по льоду,
То радісніше людям буде жити!
( За Л. Рубальською)
Справді, любов і тепло душі творять дива. Дуже гарний вірш Світланко. 
