Це місто втомлює й водночас надихає,
Це місто шкрябає, штовхає, забирає.
Когось і зломлює, а когось окриляє.
По-різному буває...
Когось тримає й забирає,
І наче іншого не знає,
Дізнатись, хто перемагає,
В черговій битві за своє.
Шалений трафік не вщухає,
Тут голова боліти починає,
Хто прав, хто винен,
Хто гідний, чесний та слово своє має?!
Гуде метро...Шумить, летить, рушає,
На станцію кінцеву прибуває,
Отак й з життям: так швидко пробігає,
В одвічних гонках за своє...