Неначе ти прокинувся з дитинства,
І усвідомив, що ти тут один,
І впевненості вічної немає,
І кожен день - початок знов.
Знайти себе, опору, щастя,
Щоб не залежать від людей одних.
Яка мета і шлях, для чого -
Ти наче знаєш і не знаєш.
Лише дерева за вікном
у півпрозорому повітрі ночі,
І шум віддаленого міста, гул,
що не спиняться ніколи.
Простий рецепт для щастя -
мати день сьогодні, а завтра, Боже,
може буде.
І спілкування, забуття себе.
Незмінного шукаєш щастя,
яке було б лише тому, що ти живеш і є.
Але щодня тривоги, сумніви,
що повертаються по колу.
Але секрет простий - знайти щось певне,
стабільне щось, у що б повірити ти міг.
Стосунки, дружба і любов - ти хочеш все,
але чи можуть замінити вони все те,
що маєш будувати ти в собі?
Щоб не залежати ні від обставин, ні від змін в стосунках.
У чому впевненість твоя? У чому?
Допоможи, о Боже, мені її ти віднайти.
