Де казка? Де те новорічне диво,
Якого ми в дитинстві так чекали всі?
І навіть за вікном не так красиво,
Коли болотом став минулорічний сніг.
Вже настрою святкового немає,
Так само, як немає снігу у дворі,
Лише похмілля зранку нагадає,
Що помінялись цифри на календарі.
На вулиці так порожньо і тихо,
А ще з недавна пам'ятаю вечори -
Сніговиків ліпила всім на втіху,
Або у сніжки грала зграя дітвори.
А зараз там нікого, тільки люди
Так швидко, мов кудись спішать, проходять повз,
Проходять, мов нізвідки і в нікуди,
Мов серед літа раптом вдарив їм мороз...
Нещільна шибка холод пропускає,
Не так на вулиці зима, як десь в душі,
Зігрітись лиш глінтвейн допомагає,
Та очі, в відображенні на дні, чужі.
А хочеться в теплі, в своїй домівці
Дивитися, як за вікном кружляє сніг
І слухати Сінатру на платівці,
Накрившись пледом, мов сховатися від всіх.
Все дуже просто, варто захотіти,
І буде сонце нам світити у пітьмі,
Чи виростуть крізь сніг весняні квіти...
Коли немає дива - створимо самі.
26.12.19
