за рогом плачуть альти, як натяк з потойбіччя
в калюжі на асфальті тремтить бліде обличчя_
кислотні ліхтарі / уявні перехожі,
тримайся з ними в грі_ обабіч_насторожі_
>
туманна каламуть / неонові гірлянди_
за рогом в ніч несуть по хвої та трояндах
ту, що роздерши дно, у слиз готичний вгрузла,
замотану в рядно холодну вічну музу_
>
ці спалахи в корі, як на каміння зерна_
ілюзій гробарі вже руки труть від дерну_
хвилинна на осі не замикає коло,
йдеш_ наче по косі_ в довершене "ніколи"...
