хитка рівновага емоцій_
короткий наскрізний погляд_
у сутінків поволоці,
з прірвою ночі поряд
серце пусте б’ється_
втрата йому - не вирок_
шепіт нічий : “минеться”_
посмішка тіні щира_
>
нині на “до” та “після”
час розітнути тишу_
сумніви гострим вістрям
мовою мертвих пишуть
те, що забути варто,
доки не крикне сонце,
і не з’їдять жарти
збуджених незнайомців
кислий нектар прозріння
в повній по вінця чаші_
у переддень спасіння
в чорну діру впавши_
