Згадалися нелегкі дев'яності:
Ціль вибрана, тремтить наган
В руці бандюги, очі повні злості…
Тепер він – олігарх і пан.
Можливо, сам не йшов він грабувати.
Чужими ручками робив…
І гинули задурені хлоп'ята,
Яким він копійки платив.
А нині його люди у Верховній
Розписують такий бюджет,
Щоб їхні морди були завжди повні…
Народу – краплі: «Больше нет!».
Так і живемо двадцять вісім років.
Стара, як світ, висить брехня
Під лозунгом – в Європу, та неспокій
На фоні кожного тут дня.
А завтра президента вибирати…
Один п'ять років нас дурив…
Другий – артист їдкий, також багатий
Який, хоч «сам себе зробив».
Згадалися бандюжні дев'яності…
Та ми від них ще не втекли.
В краю, щоб вижити у нас не просто …
Де ще такі, як ми осли?
14.04.2019
