Хай котиться то все під три чорти.
Я вже втомилась — опускаю руки.
Відпущу́ й любові тої втрачені роки,
Роки засмученнь і роки розлуки.
Нехай прийде вже той осудний день.
Той день, коли емоції заіржавіють.
Нехай стоятиму я вкопано, як пень.
Стоятиму, й мої вуста відкритись не посміють.
Нехай стрілки́ годинника зупинять час.
Нехай він не відлічує ті згубні ро́ки.
Нехай довкола всі пройдуть повз нас,
А ми стоятимемо поруч, — близько, — але мовчки.
Нехай той день буде останній в тому році,
Коли з тобою бачились ми знову.
Нехай у нас з тобою вже не буде "потім"
Нехай у нас залишиться лише "по тому".
