Він нині зліва – вчора справа,
А позавчора навпаки.
Його робота - це забава,
Яка налічує роки.
Задіює оману власну,
Аби лишатися у грі,
І радо одягає маску,
Не помічаючи біди.
У свої шахові етюди,
Уписує усе життя,
Але якщо бідують люди:
"Усі погані, а не я".
І радісно іде у владу,
Лише до неї має шлях,
Не помічає свою зраду,
І їде на чужих плечах.
Минає час, а змін немає -
Його обіцянки, як звук.
Гадаю, ми це подолаєм,
Узявши все до своїх рук?
