Чому живеш лише згадкою щастя,
Зривай із овалу лиця сумну маску.
Ти ще бажаєш трему любові ласки,
Це видно в очах твоїх надто часто.
Так можна радість у себе вкрасти,
Долю вдови вважаючи за поразку.
Чому живеш лише згадкою щастя,
Зривай із овалу лиця сумну маску.
Спіши втрату на олтар долі класти,
Печи знову інтимного щастя паску,
Попавши у задоволень життя казку.
Вірю, ти втрапиш у радості пастки.
Чому живеш лише згадками щастя.
(Рондель)
14 серпня 1996 р.
