Комусь я дякувати буду все життя
За добре серце, за тепло, за розуміння,
За мого духу щирим словом підняття,
За час приділений, увагу і терпіння.
За хвилі радості, в яких купались дні,
За те, що посмішка частішою ставала,
За мить турботи у реальності і в сні,
За віру в мене, що натхнення додавала.
За віру в мрії мої дивні і за час,
Коли я вперше за багато довгих років
Під шелест чорної сльоти вологих трас
Не відчувала вже тривог, а тільки спокій.
За те, що я так несподівано змогла
Себе відчути хоч на мить одну слабкою,
За те, що сумніви свої перемогла,
За те, що я змогла побути знов собою.
Візьму ці спогади і піду в майбуття,
В яке веде доріг незвіданих сплетіння,
Та пам'ятати буду все своє життя
Це добре серце, це тепло і розуміння.
***
