Чи не забула
Ти мене в
Пітьмі, що
Насувалася кроками
Тихими позаду
Hас? Я руку
Простягнув, а ти
- Кудись поділась.
Шукав я
У пітьмі тебе,
А ти - пішла.
Залишила мене
На самоті, сліпого
У пітьмі - а я ж
Не кажаном, ні
Світляком чи кішкою
Не народився, щоб
З темрявой дружить.
Ти, може, відьма -
У звіра ради світла.
Тоді спіймаю в
Клітку я тебе
І відбущу - як
Ти мені той
Шлях покажеш,
А потім - ти
Коханою обернешся назад,
Не сплутаю
Ні з ким
Тебе ніколи.