Не женіть так вперед, мої коні,
Дні і ночі вперед не женіть,
Зупиніться, попийте з долоні,
Зупиніться хоча би на мить.
Я втомилась весь час поспішати,
Протираючи нове взуття,
Дайте трішки мені постояти
Поміж вас в чистім полі життя.
В свою пошту на мить зазирнути,
Почитати від долі листи,
В новий одяг себе одягнути,
Нову стрічку у косу вплести.
І не кваплячись просто вдихнути
Свіжий вітер і запахи трав,
Відпочити, взуття перевзути,
Віддалитись на хвильку від справ.
І нехай час гудить на пероні,
І, мов потяг, нестримно летить,
Ну а ви, ну а ви мої коні
Не женіть так вперед, не женіть...
***
гарний твір 
