Так сталося. Образа і тривога,
Очікування близької біди...
Так ось куди нас привела дорога.
Гіркі ми пожинаємо плоди.
Був милий, усміхався загадково.
Слова були чудові, як завжди.
" З тобою ми зустрілись випадково
Два подорожніх, і прийшли сюди.
На перехресті ми стоїм з тобою
І різні нас очікують шляхи..."
За що ти так? Слова твої журбою
Впилися в душу, наче реп'яхи.
Мене залишив в парі з самотою.
А ще нам на відраду - спомин-сум.
Кохання вже затьмилось суєтою.
Життя - відволікло від смутних дум.
Вже почуття не хлюпають сльозами.
Поволі стихли, як весняна повінь.
Так сталось. Темна прірва поміж нами.
Та крізь хмаринки вже пробився промінь!
08.09.2020р. 20-09
