Коли можна заснути під звуки дощу
Я відчуваю, що справді живу
Без фальші, без страху.
Коли можна спати до опівдня,
А не будити першого півня.
Живу безвідповідально!? Дурня!
Коли можна бути пунктуальним.
Шкода не бути мені ідеальним.
Коли можна вірити в що завгодно
Не тільки коли зручно або модно.
Коли думки, як погляди,
Я вірю – живі ще щирі люди,
Бо люди то яскраві вогні
На чорному, нічному полотні.
Коли завжди перемагає добро,
Коли можна не топити сльози в Бордо,
Коли кохати це так просто ,
А дружити ще простіше ніж просте число,
Коли можна без зайвих слів
Виправдати плинність минулих днів,
Вигадати сюжети наступних книг,
Видати почуття без сердешних тягарів.
