Дякую доле, що в небо високе
Вільна злітає душа
Й сонце усміхнене і жовтооке
Осінь мою прикраша.
Дякую доле за світло у темінь,
Променем вказаний шлях.
Світом блукаю усе ж недаремно –
З вірою правди в очах.
Дякую доле, що в щасті крізь сльози
Серце торкає скрипаль
День, що минув в незначній перемозі -
Запис в життєву скрижаль.
Усі ми любимо життя, коли лиш маєм волю,
Здоров'я, спокій, їжу, дах, кохання,
За це ми будем вічно дякувати долю,
Й за те, що оминули нас страждання...
......
Ну от, Олесю, знову Ваші чудові вірші надихають мене на якісь похмурі паралелі...
Мабуть погода впливає...
Так майстерно Олесечко, душевно і щиро!!! Чарівна поезія!!! Нехай і надалі у тебе буде щаслива доля, нехай вона цвіте трояндами у твоєму житті! Щастя тобі і любові сонечко!!!