Мої учителі…на всій життєвій ниві,
Стрічалось у житті багато ВАС,
Усіх й сьогодні пам’ятаю й нині
Й ту мить коли заходили ВИ в клас.
Спочатку вчили нас читати вголос,
Щоб вірно відступати від рядка,
А потім вже відкрили цілий космос,
Із літер, що виводила рука.
В середній школі всі складні предмети,
І вчителі знайомі і нові,
Уроків ще незвідані сюжети,
В життя моє вшивали по канві.
Музична школа – острівець натхнення,
Бо скільки вклали ВИ турботи і тепла,
Бо музика - тепер моє спасіння,
Натхнення з неї п’ю, як з джерела.
В роки в ліцеї – вчили нас відомі
Артисти, і були професори
Стали такі близькі, такі знайомі,
Уклін низький ВАМ, і добра згори.
А університет - це новий простір,
Де я і виконавець і слухач,
За руку вів захоплено і просто
У храм науки кожен викладач.
В гармонію пірнала з головою,
В баянні гами, хорові пісні,
Ронд, і батман виводила ногою,
В поруч були ВИ – учителі!
А далі-( власний виклик) – нові далі,
І в академії нові учителі,
В шаленних темпах – вміння нам давали,
Й за рік у світ – як в море кораблі…
Здавалась ВАША велич, аж під хмари,
І недосяжна ваша професійність,
Діяльність ВАША – незбагненні чари,
Щоб дать талантам нашим самостійність.
Пройшли роки… я – вчитель, поруч з вами,
Мої колеги – рідні вчителі,
За відданість за витримку роками,
Дозвольте, ВАМ вклонитись до землі.
02.10.2020
Нехай Ваша професія завжди приносить радість, бо тільки щедрі душею люди можуть працювати вчителями. 
Таке любляче і тепле! 
