Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: В ім’я України - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 10.12.2020 - 12:50
Так болісно втрачати, а тоді з цим жити!!! Прийми мої співчуття Валечко!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти ж знаєш, як почуваєшся, втрачаючи...Від душі дякую за підтримку, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людська утрата завжди болить, а, коли та ще й передчасна, те болить удвічі більше... Дякую, Любочко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І спочинку душі... Дякую щиро, Світланко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Певно, що так воно і є... Дякую сердечно, Олесю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Валечко!
Ганна Верес, 06.12.2020 - 21:59
Валю, щемний вірш, болючий! Бачила фото його біля твого попереднього вірша і мимоволі сльоза навернулась на очі. Чому пішов так рано і не попрощавшись, Може тому й душа у всіх болить? Нове життя, так і не розпочавши. Вуста навіки він уже стулив... Тримайся, подружко, як можеш. Жити ж треба!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скільки вистачає сил намагаюсь триматись, правда, те нелегко, біль утрати так тисне груди... Щиро дякую за дружню підтримку, Ганю!
Женьшень, 06.12.2020 - 20:33
Відгукнулося експромтом... Він не дожив полинув в небуття В життя без сліз смутку і болю Скінчилось все земне без вороття Узяв свій хрест і свою долю Життя минуло як сонце зайшло І небо плаче серце ледь стукоче Була людина посіяне зерно Кохана мама сина не побаче.... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душевно-прониклий вірш Ваш, Женьшеню! Дякую сердечно за небайдужість!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за підтримку, Ніно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Володимире!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А скільки ще таких смертей буде... Дякую, Ніно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валентино!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Земля пухом... Дякую, Катрусю!
|
|
|