Не б'є поверхнево розпуки ядро —
Очікувань крах. Йду під воду.
Все ближчим і ближчим ввижається дно.
Свободи!
Заплуталось серце в численних сітках.
Затягує в морок байдужість.
А як же усе? Все у наших руках.
Порушуй!
Не йди на червоний! Дороги усі
Ведуть до єдиної точки.
Босоніж стернею по щирій сльозі.
Я хочу! Я буду! Я можу!
Сто вісім, сто дев'ять/сто вісім, сто сім —
Зворотного відліку числа.
Ти чуєш як пульс викликає таксі—
Не демонів. Смійся-не смійся,
Немає нічого— ні дна, ні сіток,
Ні зебр, світлофорів, чи страти.
Зневіра йде штурмом? Глибокий ковток—
Пірнати, шукати, злітати
І жити, дихаючи свободою!
