Дим навкруги, не замерзла дорога...
Воїни йдуть, наче лицарі Бога!
Не у кольчугах з хрестами на спинах
в бронежилетах в багні по коліна.
Мовчки прямують без зайвого руху,
личить мовчання козацькому духу.
Тихо ступають у сутінках ночі,
біль не заплющує стомленні очі.
Гуркіт гармат майоріє у далях,
вибух малює всю битву в деталях.
Кулі шмигають немов навіжені,
душу тривожать мов зливи вогненні.
Хай тобі грець - чоловіча робота!
Нищить війною їх землю бридота.
Дихає темрява танковим чадом,
ніч поглинає снаряд за снарядом.
Битва кривава із присмаком пекла,
їх не злякає ця січа запекла!
Буде наснага на вдачу та й вміння,
вже проростає козацьке насіння.
Били Батия та орди фашистів…
Разом здолаєм цю силу нечисту!
Стій до кінця, якщо встати зуміла!
Встань назавжди у віках Україна!