Коли не було "айфонів",
Ні соціальних мереж.
Якось ми на світі жили
Й щасливі були, авжеж.
О як цінували слово,
Промовлене, дороге.
І не одну розмову
Серце й тепер береже.
В листах чи у телеграмах
Поміж розлук кілометри
Писали рідним, коханим,
Й чекали в отвіт конверти.
А зараз усе так просто:
За мить - дзвінки, есемес.
Такий стрімкий, нечуттєвий
Сучасний світ та прогрес.
Не знаєм, що завтра буде
І що чекає нас.
Минають епохи і люди,
Цінуймо Слово і Час...
Р.С. З Днем поезії, друзі.
