Коли вона думає про нього,
судини її мозку одягають шаровари і починають танцювати гопак,
серце вискакує з грудей ракетою і летить у міжзоряний простір,
очі... , очі світяться так, мов сотня вуличних ліхтарів, які збіглися докупи.
Коли вона думає про нього,
все довкола загортається в тишу
і майже не дихає.
Птахи ховаються в дупла і гнізда,
дерева й кущі впадають у транс,
річка забуває слова пісні, яку щойно співала.
Вітер миттю спиняє свій біг, затуляє рот правицею й округлює очі .
Коли вона думає про нього, говорить лише кохання,
бо тільки воно у цей час має право голосу.
☕🍰
