Думки рвуться в простір, лоскочуть улежаний мозок.
Податливі, ніжні проткнули пустоти мрій.
Чи визріють в плід, чи загинуть утяті морозом?
Не вписані в простір, не вковані в ритми слів.
Мелодії тиша шикує на нотному стані.
Емоції паводком спали. Ввійшла в береги.
Налиті достиглі горіхи нечутно упали,
Комусь для поживи, комусь для краси і снаги.