на відстані, що провокує фальш,
освистані північним вітром тіні,
нанизані на відчаю палаш,
оплутані надії павутинням_
>
стидаються піддослідних боги,
вдають необережних перехожих,
вдивляються крізь шпари в огорожах
і з чорних вікон цегляних могил_
>
вино зловтіхи випито до дна_
взаємних натяків тремтять отруйні жала,
коли добігла до кінця вистава,
не пригадавши власні імена>
>на відстані, що виключає щем,
ковтаючи слова, пусті до крику,
дев’яте коло топчуть під дощем,
сховавши посмішки під маски звіроликі_
