на брудних полях коротких днів
маніфест на невідомій мові_
перші декорації зимові,
розгадати котрі не зумів,
щезли з контурних кадастрів сірих мап,
де шляхи клубками_ наче змії_
неба вата рветься і чорніє,
зорі_ щемний блиск в зіницях мавп_
вивертають сховане в душі,
навертають до нової віри_
хруснули свідомості шарніри,
сповіді закляк саморушій_
>
на брудних полях тотожних днів
не рахуй тривожних перехожих,
не скануй фальш посмішок та гнів,
не складай докупи пазли божі_
їх північний вітер вирве з рук
довгої напруженої тіні,
що завмерла в центрі павутини
і чекає жертву_
як павук_