Не про зиму пишу, про літо,
В зимовий день додать тепла,
Що кольорами перелите.
Для вас, в душі, що зберегла...
Розлогий степ, трава шовкова,
І забива квітковий дух.
Цвітіння квітів веселкове,
А дощ лиш тільки що ущух.
Дощу краплинки зависають,
Немов намисто на гілках.
І ось-ось промені заграють,
Який усидить в гнізді птах?
Ще не втомилося перо,
Я знов пишу, що було потім.
Не псуй картинку ти, журо!
Хай буде це красиве фото..
Наперекір зимовим снам.
Ідем ми поруч рука в руку,
Назустріч сонцю і вітрам.
Нащо тут думать про розлуку?
Щасливий день, нема війни.
Мене ти ніжно обіймаєш.
Нема ніякої вини,
Що в день такий отак кохаєм...
Як же гарно, мило й любо,
Читати ці теплі рядки.
Серед зими-вже літнє чудо,
І настрій лине залюбки!
Дякую, дорога Надюшко за насолоду та гарний настрій від читання! Сонячного Вам настрою та море щасливих днів?
Отже, вірмо, що све унас буде: і весна, і літо, і мир
