Зерно добра посію в полі світу
І зачекаю поки зійде урожай.
Нехай дозріє в темряві, у таїні, без світла...
Дасть Бог то буде і у мене Рай.
Зберу плоди й роздам усім довкола.
Нехай радіють вдоста від добра.
Що те добро? Воно не скінчиться ніколи,
Коли ним переповнена душа.
У кожного своє те поле...
І навіть якщо в жмені крапелька добра,
Посій його, хоча й печаль довкола.
Й зійти йому прийде пора.