Слово «непослух» дуже часто ми чуємо вдома, в побуті, в суспільстві, і звикли до нього, як, нібито, воно малозначуще, звичне, лиш з якимось трішки сіруватим відтінком. Ну, подумаєш, – не послухав. Байка. Насправді – це не байка, а
зневага. Але яка то страшна зневага є до Того, хто нас породив – створив у череві матері нашої, вивів на світ, любить і піклується про кожного: напуває і годує, зігріває і навчає, оберігає, лікує і про все, що людина не знає і, навіть, не підозрює, і не здатна збагнути.
Коли Адам і Єва порушили повеління, заповіт Божий: не їсти лиш із одного забороненого дерева «Добра і зла», одного із міліона, щоб не вмерти, не послухали Отця, а послухали спокуси ворога. Божі діти, дочка і син, стали рабами дияволу, стали смертними, бо здійснили гріх – непослух. З’єднавшись, таким чином, духовно із сатаною, почали хворіти і вмирати, тобто, пізнавати зло. Воно передається через усі людські покоління до нашого часу. Як написано: Весь світ лежить у злі.
Зневага до повелінь Творця – це завжди велике зло, яке приводить до порушення гармонії у Всесвіті, і б'є по нас боляче. Де-хто ремствує на Господа Бога, що Він не любить нас, бо повні лікарні важко хворих, війни, обмани, світ став брехливим, жорстоким, а Бог мовчить і не карає. Ніяка нормальна людина не вбиває свою дитину, коли вона чинить зло, а різними способами старається врозумити, направити на добру дорогу.
Хіба ж той, хто бив себе ножем по пальцях, обвинувачує виробника металу, або того, хто виготовив із нього ножа? Оце робимо ми, люди, коли людські авторитети ставимо вище Божих, тобто, чинимо не так, як написано в Божій інструкції – в Слові Божому, в Біблії, а так, як кажуть представники тієї чи іншої установи, або люди, які нам подобаються своєю людською, а не Божою мудрістю, то ми самі допомагаємо злу, щоб воно збільшувалось, творилось, множилося і розповсюджувалося. Людина і її переконання стали в основу людського суспільства, і стали її найбільшою цінністю.
Господь Бог говорить, що Слово Його – живе і діяльне, як меч обосічний, проникає воно до поділу душі і духа, суглобів і мозків, і судить всі помисли серця. Ніщо не може бути сховане перед лицем Його; Йому дамо відповідь. Адже, Бог є Дух, Він в кожній клітинці нашого тіла, душі і духа. Без нього вмирають всі клітини. Коли людина померла, то кажуть: Дух віддав. Ні, Дух вийшов. Хто б ти не був, не втримаєш свого духа, бо Він не твій, а частина Божого Духа, дана тобі від Бога, часточка Його, щоб ти народився, виріс, і прийшов до Нього, в Божий Еден, бо Він створив нас для Себе, щоб спілкуватися з нами, і тішитись нами, бо ми – Його діти.
Кожен, хто вірить чи ні Божому Слову, Біблії, прийде на суд Божий, і буде судимий по ділах своїх, які всі, до одного, записані в книзі обліку. Хай не обманює вас ніхто, що намолена ікона, чи молитва за померлих допоможе померлому, і він буде прощений. Ні, не буде, а буде так, як написано: «І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне». (Об'явлення 20:12-15) «Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він! Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола. (1 Івана 3:7-8)
Що Він найперше робив? «Ісус розпочав проповідувати й промовляти: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Від Матвія 4:17) Що значить, покайся? Найперше, не зраджуй Господу Богу, Отцю Небесному, Творцю Неба і Землі – перестань поклонятися тому, хто не Бог: святим, ідолам різьбленим, камінним, дерев’яним, гіпсовим, мальованим, витворам мистецтва – ділам рук людських, людської вигадки! Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! (Від Матвія 4:10)
Хто не залишає своєї неправди – поклонятись і молитись до будь-чого і будь-кого, той не береже Слова Божого і добровільно виходить з-під захисту Божого аж до четвертого коліна – ІІ Заповідь Божа.(Повторення закону 5:8) Саме тому сатана гуляє і багато-хто з ним іде у Гієну вогняну через аварії, хвороби біди і нещастя, звинувачуючи Бога у всіх бідах на землі. Отець наш Небесний дав нам дорогу повернення в Еден, поставив дороговкази на цій дорозі – Євангелію, і дав Глашатая, і Спасителя – Сина Свого, Ісуса, бо якщо хтось не вміє читати, або заснув, то щоб проснувся і почув: Поклич Ісуса у своє серце, попроси пробачення за всі гріхи, провини і непрощення, запроси Його жити з тобою, в твоєму серці і царювати, і бути Господом твого життя тут, на землі і в вічності». «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього». Від Івана 14:23) Зупинися і подумай, чи потрібно, чи варто тобі просити про щось у тих, хто давно померли, або у дерев’яного чи паперового, чи камінного ідола, щоб вони заступалися за тебе перед Богом? Про яких посередників може йти мова? Адже, Отець і Син в тобі, у серці твоїм, вони не лиш чують всі слова, а й знають думки твої. «Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів». (Від Івана 14:24) «А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. (Якщо ж ви любите Бога і чекаєте від Нього порятунку, то вірте Його Слову, Біблії, а Він вірний і Слово Своє виконує. А якщо ми не шануємо Слово Боже, а любимо людські вигадки, то ніхто нам не допоможе, бо Спасителя у серці нема, а мертві нікому не допомагають, святі вони чи грішні. Бо судимий буде кожен із нас за вчинками нашими.
Прикро дивитись, коли люди за життя свого, не каються, а надіються, що рідня, або якась знаменитість його відмолить, продовжують темні діла свої. Це обман диявольський. Кожен при житті щиро має покаятись, щоб не згоріти, адже для того Отець послав Сина Ісуса Христа Спасителем світу. «Як у Ісуса Христа христився, у Христа зодягнувся» (Галатів 3:27). "...А хто Духа Христового не має, той не Його". (Римлян 8:9)
Покаймося всі, і прийдімо до Господа Ісуса в смиренні й любові. Нехай запанує любов у наших серцях і у всій Україні, щоб всі упирі і вовкулаки щезли, як порох на вітрі, щоб зла навіки не стало в серцях наших і в Україні.
Дякую
Бог в кожному з нас
Я поки що не можу здійснити свою мрію і дочитати Біблію бо постійно думаю про те яка вона товста, які дрібні літери та тонкі сторінки.
Я вже хотіла з нового завіту почати, бо там цікавіше)
Але мені чоловік сказав, що так не робиться)
Тому я зробила висновок, що Біблія поки не відкривається мені.
Ще має пройти якийсь час.
Я не хочу читати її так, хочу по іншому.
Я слухаю Бога в собі поки що, бо певна, що то є місце, де ми маємо шукати його в першу чергу.
Дуже люблю один вірш, який написав мій знайомий:
Никому не звони
Не ходи в социальные сети
Затаись и молчи
Будь как рыба, она же рыбак
Все ответы в тебе
Все вопросы
Ты - северный ветер
Он же южный, восточный и северный
Понял, дурак?
Раніше я читала поєзію, романи, купу журналів і до 1,2 год. ночі - ніого, але, як і ви, хотіла прочитати Біблію. В той час було неможливо її придбати. Подарували мені "Новий заповіт". Прочитаю 2 рядочки і нападає такий сон, просто болісний, і засипаю. В 50 років випадково потрапила на урок по вивченню Біблії. Коли почула вислів із Біблії, вперше, і повірила, що це правда, і сказала в собі: Де не буду, я знайду цю церкву і буду вивчати Слово Боже.В ту ж мить, починаючи із серця, розлося солодке тепло по всьому тілі. Звідти я йшла радісна і щаслива. Не читаю досі, а вивчаю з насолодою, Біблію, Слово Боже. Перше, не читайте, а помоліться- попросіть: "Господи, Боже, прости мені все, що я робила недобре словом чи ділом, чи думками моїми. Дай мені мудрості і розуміння розуміти Слово Твоє, щоб завжди чинити волю Твою, і дай мені дар Віри Божої, Твоєї, бо написано, що Ти даєш дари. Дай мені Дар віри. В Ім'я Ісуса прошу і дякую Тобі". Написано: все, що робите словом чи ділом, усе робіть в Ім'я Ісуса Христа. Нехай вас рясно благословить Господь.
В мене є друг, який читав Біблію разів з 20)
Я коли намагалася читати, то він мені тлумачив всі незрозуміли місця, я в шоці була)
Питала - звідки ти це знаєш?
Він мені тоді сказав, що Вона як трава.
Ти коли дочитуєш, то вона знову відростає і щоразу знаходиш для себе щось нове.
Я думаю що ще й тому, що ми прийшовши до чогось - бачимо глибше.
Я все боюся, що як почну, то дуже серйозно до цього поставлюся і вже ніяк не грішитиму, мені й так не легко живеться надто гарно вихованою і з совістю в цьому світі)
Трішки жартую)
Докажу про друга)
Він у в'язниці сидить довічно)
Уявіть, хто справді має і мотивацію,і час, і бажання бути прощенним і знайти Бога.
Той, хто забрав в когось життя.
Парадокс якийсь.
Не питайте таких тлумачників."Слово було у Бога, і слово було - Бог".(Єв. Івана 1:1)" "Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. ¹³ І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!" (До Євреїв 4:12-13)Господь не релігія, ні конфесія, ні ікони, ні стапуї, ні ідоли, ні святі живі і померлі - ніщо із цього усього, чому научено за 2000 років. Бог - Творець. Він - все і у всьому. Все ним живе, дихає і рухається. Ми - по подобі Його, бо ВІн у глиняну ляльку Адама вдихнув Свій Дух - Себе частинку,( а на Сина Ісуса - всю повноту)і враз утворилися всі органи, легені задихали, забилося серце, запульсувала кров, Адам встав і почав розмовляти, думати, знати, розуміти, відчувати, любити... Всі відчуття прекрасного, всі таланти, розуміння, знання - все від Нього. Коли ж ми робимо щось негідне, крадемо, брешемо і.т.д., то відкриваємо вікно, двері дияволу і тоді маємо різного роду прикрощі, хвороби, нещастя, "...бо він прийщов украсти, вбити і погубити. Наш Отець Небесний створює в нашому серці почуття сорому - совість мучить. Якщо людина ще не спалена у своїй совісті, то кається - просить в Отця пробачення і допомоги не робити більше зла. Чим більше читаєш - досліджуєш, просиш допомоги у Автора, тим більше розумієш і вже тобі стає гидко робити те, що ти робила. Таким чином людина пізнає зворотну сторону медалі життя - духовну, бо ми також духовні. В людині може поселитись і диявол, в результаті культових ритуалів, читання різних магій і робити те, що Слово Боже каже: Не роби! Написано, що серце людини лукаве, тому потрібно шукати відповіді у Бога, а якщо щемить серце від того, щось зробила недобре, то Господь говорить до нас через нашу совість - треба просити пробачення у того кого образив. Нехай вас рясно благословить Господь.
Дякую
А чому не питати?
Він мені отак розповідав все як ви
І я і тоді була вражена, і зараз, коли читаю те, що ви пишете
Людина розкаялася
І ми не маємо права судити когось
Ще раз вдячна за розмову і бажаю взаємно всього найкращого)
Біблія - не твава. Слово її живе і діяльне, проникає до поділу душі і духа, суствів і мозків, і судить всі помисли серця (думки)Ніого не сховаєш від Нього. Коли ми щоденно читаємо, по главі, наприклад, чи по частинці, не галопом, а роздумуємо над прочитаним, то ми зростаємо від віри у віру. Коли щось просимо, відкриває, дає розуміння, підказує. Бог не забирає радість життя, бо Він Сам його дав.Так, вірно, ми розуміємо глибше не лиш слово і Його силу, а й глибше розуміємо сенс життя і всього того, що відбувається навколо нас. Говоріть з Богом, запитуйте Його і розповідайте Йому, все, що у вас на серці. Ви Його не бачите, бо Він Дух Він реальний. Пам'ятайте: ніколи легковажно не говоріть про Бога і Біблію. Бог - Дух, Слово - Дух Божий...2 рази писала і десь пропадало, бо багато вікон було відкрито, якись необережний рух і пропало. Тепер закриваю - з'явилося. Не витираю і тут є хороші думки. Будьте щаслива, бо Бог нас створив для щастя і чистоти. Щастя в чистоті, а не бруді.
Дякую за розуміння. Це найважливіше, знати і розуміти, що є початок, пік злету і фініш. До фінішу потрібно готуватись сьогодні, бо ніхто з нас не знає чи буде завтра.
З повагою,Галина.
