*****
Глибоко поринувши в задуму
Про багатограннеє, земне життя,
Сповнене і радості, і суму,
Щастя та нещастя, тиші й сум’яття,
Все частіше думка виринає
З закутків моїх і мозку, і душі,
Збуджена пізнанням, що проймає
Почуття мої, що ллються у віршí;
Думка, що нестримано бажає
Розкрити світу нерозгаданий секрет,
Що чисті душі полонить жадає,
Звільнивши їх усіх з ворожих тьми тенет,
Що прагнуть повсякчас безповоротно
Заплутати людей думки та почуття,
Що крадуться у їх серця німотно,
Щоб сповнити тривогою усе життя.
Думка та у тому полягає,
Що на цьому світі живемо я й ти,
Щоб робить, що зміст глибокий має,
Що вкаже нам, куди всі маємо ми йти,
Пізнавши світу істини всі непорочні,
Аби покращити своє земне життя,
Ухвалюючи в ньому рішення поточні,
Зважаючи на розум свій і почуття.
Євген Ковальчук, 03. 08. 2017
