Іду тобою вздовж,
жура моя глибока,
А хмар низький кордон
на небі одинокім
І вітер по волоссю
тихенько шепче щось,
Пташок ніжноголосся –
хтось кличе десь когось?...
А пагорби нараз,
у ковилі, снігами,
Берізки струнко в ряд
мелодій піють гами –
Так було, буде знов,
бо Вічності картина...
Вже заходу вино
з фантазіями Гріна
Потоне в ніч повік,
з зорею розплеснеться
І так за роком рік
по волі божій Отця;
Який пасе стада
"овець" так неслухняних,
Не мир, а війн біда –
жорстоких, млою званих.
Здолавши зло в порі,
оцінять Світла крила,
У Сонячній зорі
згорить вся камарилья.
Від безсердечних пут –
Любов, не егоїзм вже,
Тож визначення Путь
до Істини від ізмів.
19.07.2022 р.
