Ну от. Жертовна чаша повна крові.
Таємний орден мантри промовля.
Цнотливі діви і вінки тернові,
Бо знову на кону свята земля.
Одвічна боротьба іде у світі.
Спочатку там була , на небесах.
За владу первенства, щоб нею володіти.
Для того , щоб вселити Божий страх.
Свята земля , уже було не раз тонула
В крові свого жертовного народу.
Але постійно голос чула
І виринала , бо жадала про свободу.
Народжувала у сльозах та муках.
Герої лиш після страждань бувають.
Як і пісні, які блукають в звуках,
Крізь стіни із печалі залунають.
Де ніч - там день, де зло - добро буває.
Де лютий холод-там тепло прийде.
Один німий-другий кричить , співає.
Один загубить-інший підійме.
Прийде той час, сини землі своєї,
Той орден клятий у підземеллях віднайдуть.
Жертовну чашу , Матушки-рассєї,
Об їхню ж голову двулику розіб"ють.
Геть! Ніч проклята.Наступай вже ранок!
Наш час прийшов, давай сонце, СВІТИ!
Ми не забули , що таке світанок,
Хоча у темряві усе життя росли.
21.07.2022р.
