Люблю моє місто – ти казка моя,
За мною, мій друг, не сумуєш?
Твій лик красномовний в далеких краях,
О скільки історій ти знаєш,
Ти серце моє підкоряєш...
Вечірніх вогнів найдорожче тепло,
Ти нам випромінюєш щастя
І в кожнім вікні світ надії звело –
Сімейних бажань від торкання,
А може чиєсь там стрічання...
Щоб в бажанім світі нам всім повезло,
Знайти в ньому мрій достеменність,
У справі благій, в праці б нас піднесло –
Себе знайти благословенно,
А може й творити натхненно...
Як змінює час і лице, і чоло,
Роки поколінь перед нами –
Все більше проспектів у даль пролягло,
Жура ж за старими дворами,
За нашими в часі слідами...
В тонах шоколадних немов пейзажист –
Тебе змалював в цьому раї,
А час ніби в цирку ілюзіоніст,
В колисці своїй колисає...
О місто – ти в серці витаєш...
08.08. 2022р.
