Минулий день розчиняється у чорної каві
і сонце помаранчеве вже майже зникло
і небо підсвічене в різнокольорової заграві
у феєрверк разфарбуватися немов встигло...
Вже темна ніч видніється на самому дні
з'являється тонка ручка від білої чашки
а далі виблискують яскраво від зірок огні
і сяють світло як через скло від пляшки...
Після дощу земля хоч навіть і рідка гуща
і краплями малими вкрита в сад доріжка
і завжди осінній аромат посилюється дужче
коли ми додаємо ще спогадів хоч трішки...
