У дерева всередині ріка.
Ріка часу', а може поза часом.
Крізь нього вже просвічують віка,
а дерево росте з рікою разом.
Його гілки – рибалки на зорі,
А хвилі – застигають на корі.
Але його душа на самоті.
Їй не звикати з глибини текти.
І кільця, що у стовбурі лягли –
застиглі кола, що в річній імлі
їй на воді малює час-митець.
Ті кола є відбиток для кілець.
Його ріка пожвавлює вночі
Бажання, про які воно мовчить.
І знає місяць, що у певні миті
Це дерево уміє говорити.
Коли ж прозорий ранок настає,
Воно стає узовні тим, що є.
18.08.2022
