Витоки болю зійшлися в навалу -
Знову з'єднали пологі вуста.
Білі акорди пустошили даму -
З нею стікала остання сльоза.
Повнились кУпелі, наче востаннє.
Знав би про неї, безвинну, поет!
Місячне соло не тішило б рани,
Все бо зоставив опалий сюжет.
Подихи в раннє веліли мовчати...
Вона ж обіцяла чекать у снігу!
Певно, не мала, чого і сказати -
Ружею впала в німу білизнУ...
11.12.2022