Не гра музИка більше про кохання,
чомусь душа не відчуває струм.
Скувала крига спів птахів - зізнання,
вже відболіло серце в павутинні струн.
Потрібно їй на волю, там одне лиш воскресіння,
у хмари, в гори, до засніжених долин.
Де мавка лісова готує чари - сновидіння,
бузок плететься вздовж квітучих рим.
Не гра музики так бентежить -
нот шалених, чуйних поєднання,
вогонь тих ніжних страждучих долонь...
Вона одна мені належить,
та, яскрава зірка, чудернацька, рання,
та здалеку блага, - "Чекай, не охолонь".
2022
