Вірш мною написаний майже 20 років тому
Брати мої, сестри мої
Брати мої, сестри мої –
Що діється з нами?
Схаменіться! Боронь Боже,
Гратися з вогнями.
Ворожнеча ні до чого –
Душі наші рідні:
Хоч би західні, хоч східні,
Хоч живем на півдні.
Тут і там Серця шепочуть
Вечорами й днями:
Схаменіться! Боронь Боже,
Гратися з вогнями.
Чи земля на нас чекає,
Чи заводи й шахти –
Не дозвольте в собі, люди,
Злобу й помсту мати.
Є такі, що дуже хочуть
Нас лишити тями.
Схаменіться! Боронь Боже,
Гратися з вогнями.
Гідність, совість, мудрість майте
Тим дороговказом,
Що до сонячної Правди
Бог нас кличе – разом.
Не за кісткою нам бігти,
Хоч й живем у скруті –
За свободою й майбутнім
Для дітей, онуків.
Брати мої, сестри мої –
До Любові наш шлях;
Не накоїть Долі б злої.
Віримо в єднання!
23.12.2004р.
я теж. що став писати рідною... але ж зараз війна не та проти якоі ти застерігав. агресор не має жодного відношення до братства - гусь свині не товариш.
запізніілі твоі заклики вячеславе... хоч і приємно читати украінською... 
