День сонячний, зимово-вітряний
Навіяв дивне відчуття:
Хоч інколи туди вертатися,
Де вже ходилося, сміялося,
Любилося, жилося і тинялося.
То так здається: там тебе немає.
Присутність тебе - там чекає,
У вимірі зростаючого часу.
От тільки завісу його відхилити
І знов оживуть дивні квіти
Усіх відчуттів, тих, що вперше...
В холодній блакиті небес
Котиться сонце зимове.
Примружую очі:
З-під вій - промені кольорові...