я, як завжди, попрошу тихо вночі:
заберіть же додому, кличте, кричіть.
докричіться крізь сон, крізь моря і ліси.
я готова втекти звідси, Боже, спаси!
надсилайте мені у листах сухоцвіти,
може, якось я зможу і карту знайду.
може, буду я першою в цілому світі,
хто от так все тут кине, і пішки дійду.
а надійніше, пташкою так передайте,
щоб вона мені зранку надзвінькала шлях.
і допоки я тут, нема змоги тікати.
але постараюсь і знайду хоч би як!
я чекатиму знак, я не спатиму ніч.
і я кинуся першому ж зову навстріч.
зранку попрошу пошепки знову:
заберіть мене, любі, будь ласка, додому.
7.III.2023
хочеться додому.
