Вчитель наш з нами, він завжди готовий
Надать допомогу любому в житті
Навчив мене жити, творити дорогу
Якою я буду іти у бутті
Говорить словами із серця свого
Що ллються рікою, дарують любов
І нашої неньки, до свого дому
І до прекрасних лютеньських дібров
Привив вподобання рідному полю
І вулицям тім де до коли ходив
Прожив, милувався прекрасним, свідомим
Він мене вперше кохати навчив
Душа його чиста, красива і мила
Шануємо серце прекрасне його
Учитель у думці – він не загине
Він нагадає нам рідне гніздо
З ним я людина він ніби знає
Що так бентежить тебе у житті
Ти далі йдеш до свого раю
І все збереже знов він від люті
Він буде жити, герой всього люду
Бо лише із ним можливі знання
Завжди дарував дітям свободу
Закарбував у нас своє «Я»
08.11.2003 (Яресько Я.М).
