Чим ти мене настільки вчарував,
Що так чекаю на твої слова,
Так прагну знати всі твої бажання,
І мрії, і таємні сподівання?
Чому, як в мріях маєш привілей,
То серце рветься із моїх грудей,
Свободи й щастя прагне, наче бранець,
А на щоках з’являється рум’янець?
Густий рум’янець, наче маків цвіт,
Увесь я обійняти ладна світ:
Гаї забуті і поля зелені,
Що у вбранні весни, як наречені.
Весняних кольорів цвіте любов,
І в грудях б’ється серце так, немов
Тебе зустріла на стежині долі, –
Із мрій моїх навстріч ти йдеш поволі…
15.01.2016
