Навіщо любити, якщо не кохана,
Навіщо жаліти, якщо вже байдужа?
Для чого радіти пролитим сльозам,
Для чого терпіти любов не потрібну?
Сумуєш та знаєш не пара тобі,
Радієш словам,
Та не чуєш душі.
Вже затьмарена думка,
І любов не ожила,
Загорілась сльоза,
І надія в безсмертя...
Я знаю не оминути,
Розлуки і болю,
Я вірю не залишу,
Той слід у душі.
Не варто каратись,
Не варто перечить,
Як мало вже статись,
Так буде завжди...
Я заплачу в душі,
І ті очі засвітять.
Я запалю життя,
Але смерть повернеться.
Не боюся вже болю,
Лише рани в душі,
Нащо кою я зло,
Адже бачу кінець.
Нащо сміло сміятись,
Адже серце пусте.
Нащо правду ховати,
Адже я не права...
Я залишу свій погляд,
У ночі на вікні.
Хай в останнє побачить,
І назавжди забуде...
Оценка поэта: 5 Нащо сміло сміятись,
Адже серце пусте.
Нащо правду ховати,
Адже я не права...
Я залишу свій погляд,
У ночі на вікні.
Хай в останнє побачить,
І назавжди забуде...
