Квітневе чорне небо і за вікнами дощить
відтоді на склі прозора з'явилася краплинка
незрозуміло але чомусь скотитися спішить
і в неї покрасуватися лише одна хвилинка...
І крапля з гуркотом по підвіконнику стікає
відтоді барабанним дробом по землі стучить
а потім миттю у калюжі назавжди зникає
і на прощання ще незадоволено шкварчить...
І на дорозі маленькі струмочки потечуть
відтоді повноводна річка з них утвориться
але краплинки не закінчиться життєвий путь
і через врем'я її пригода...знов повториться...