У полоні зла опинилась душа,
Ангелятко заснуло,
Чортеня розцвіло...
Я мала всі сили,
Зібратись у мріях,
Я збудила любов,
Й проковтнула те зло...
Загубила печаль,
І мій ангел проснувсь.
Він свій промінь віддав,
І той чортик пропав...
Наче й сліду не було,
У моїй душі...
Спить чиста спокуса,
Світить ясно життя,
Серце мило радіє,
Наче я вже не я...
Мою щиру усмішку,
Я полишила в думці,
Далі маю я шанс,
Все змінити на краще.
А по щоці лилась сльоза,
Сльоза не горя й не печалі,
Солодка й чиста любов...
Нехай все решта десь далеко,
Бо я в полоні щастя.
Не має значення минуле,
Лише теперішнє моє...
Давно забута і зловісна,
Жагуча посмішка брехлива,
Давно ожила та любов,
Котру розвіяла по світу...
