ГРА ДОЩУ
Просинається світанок над селом.
Задощило із захмарених небес
Так, немов там народилось джерело.
Невеселим стало небо голубе.
Напівсонний ранок із дощами йде,
Я сумую за минулим разом з ним.
Серце стукає і рветься із грудей,
Щоб вернутися до радощів весни.
Просинається світанок за вікном,
Краплями дощу тривожить напівсон, –
Барабанить діамантове зерно,
Ніби про кохання грає ксилофон.
Шелестить, хлюпоче дощик за вікном.
Сумовито якось стало на душі, –
Безтурботне існування вже давно
Загубилось в череді таких дощів.
Мокрий слід лишають краплі на вікні
І мереживо малюють на шибках,
Про твою любов нашіптують мені…
Чи ти чуєш тему цю в дощу «словах»?
20.04.2016
