Ти пройшов такий далекий шлях
Кликав, біг, долав високі скелі.
Ти вертав мене з печери в храм
Роздоріжжя перетворював на паралелі.
Ти хотів щоб я була твоя
Зірка, пума, мавка, чи можливо фея.
Йшов на запах щастя, що плекав в думках
Міражі розвіював в пустелі.
Я в тобі знайшла затишний дім,
ти в мені побачив цілий всесвіт.
Не наговорилися і не набулися іще,
І для цього видумали спільний часопростір.
Зауважити не встигли, як букет бажань розквіт
Квіткою вітрів і вітром змін на перехресті,
Поєднавши два кінця протоптаних доріг.
І в один момент вся крига скресла ...
