І знову безжалісна орда
Одним ударом, ракетою одною
Змусила село ридати,
Що зветься Грозою.
В жалобі знову Україна -
Загинула мала дитина.
Загинуло пів сотні люду
Від расєйського катюги.
Ні, не пробачимо катюзі
Отримає він по заслузі
За все горе, за всі сльози,
Що приніс він зі своїх боліт.
І за село те невелике
Під Харковом з назвою Гроза,
Де смерть приніс
Страшний ракетний удар.
І за загиблих всіх людей,
І за зруйновані життя
Не буде вам вже каяття,
Горіти в пеклі вам руzня.
Валентина Сойко (Онищук)
